химерити

Значення в інших словниках

1. химерити — химе́рити дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
2. химерити — див. вередувати; думати; мріяти; фантазувати Словник синонімів Вусика
3. химерити — ХИМЕ́РИТИ, рю, риш, недок., розм. 1. Те саме, що вига́дувати¹. [Старшина первий:] Ох, старі голови та розумні; химерять-химерять, та й зроблять з лемеша швайку (Т. Словник української мови у 20 томах
4. химерити — -рю, -риш, недок., розм. 1》 Те саме, що вигадувати I 1). 2》 Те саме, що вередувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. химерити — ВЕРЕДУВА́ТИ (поводити себе капризно, виявляти примхи), КАПРИЗУВА́ТИ, ВИГА́ДУВАТИ, ПЕРЕБИРА́ТИ, ГЕ́ДЗАТИСЯ розм., ГЕ́ДЗКАТИСЯ розм., КОВЕРЗУВА́ТИ (КАВЕРЗУВА́ТИ) розм., КОМИ́ЗИТИСЯ розм., МАРУ́ДИТИ розм., ВИТРЕБЕ́НЬКУВАТИ розм., ПЕРЕБЕ́НДЮВАТИ розм. Словник синонімів української мови
6. химерити — ХИМЕ́РИТИ, рю, риш, недок., розм. 1. Те саме, що вига́дувати¹ 1. [Старшина первий:] Ох, старі голови та розумні; химерять-химерять, та й зроблять з лемеша швайку (Шевч. Словник української мови в 11 томах
7. химерити — Химерити, -рю, -риш гл. 1) = химерувати. Ох старі голови та розумні: химерять, химерять, та й зроблять з лемеша швайку. Шевч. 152. 2) Фантазировать, мечтать. Ох, коли б!... Та що! про се шкода химерити. К. Дз. 142. Словник української мови Грінченка