хисткість
ХИ́СТКІСТЬ, кості, ж. Абстр. ім. до хистки́й¹ 1, 3.
Зовсім чоловік переродився, зникла ота його невпевненість, хисткість, йде рівно, ступає твердо, навіть палицю свою під рукою несе (Збан., Сеспель, 1961, 129);
Чому ще сьогодні вранці він сам не зрозумів хисткість своїх передбачень? (Рибак, Час.., 1960, 733);
Андрій зрозумів хисткість становища, у яке потрапила його наречена — без друзів, без знайомих, у чужих місцях (Дмит., Наречена, 1959, 165).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- хисткість — хи́сткість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- хисткість — ХИ́СТКІСТЬ, кості, ж. Абстр. ім. до хистки́й¹ 1, 3. Зовсім чоловік переродився, зникла ота його невпевненість, хисткість, йде рівно, ступає твердо, навіть палицю свою під рукою несе (Ю. Словник української мови у 20 томах
- хисткість — -кості, ж. Абстр. ім. до хисткий I 1), 3). Великий тлумачний словник сучасної мови