хлопчатко
ХЛОПЧА́ТКО, а, с. Зменш.-пестл. до хло́пець 1.
Саме напровесні Настя злягла: знайшлось хлопчатко (Коцюб., І, 1955, 75).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- хлопчатко — хлопча́тко іменник середнього роду, істота Орфографічний словник української мови
- хлопчатко — див. дитина; хлопець Словник синонімів Вусика
- хлопчатко — ХЛОПЧА́ТКО, а, с. Зменш.-пестл. до хло́пець 1. Саме напровесні Настя злягла: знайшлось хлопчатко (М. Коцюбинський); – От росте й росте те хлопчатко. А яке ж, скажу вам, дівоньки, те хлопчатко було мудре: ні в середу, ні в п'ятінку святу у матері цицьки не брало, – постило значить (Д. Мордовець). Словник української мови у 20 томах
- хлопчатко — -а, с. Зменш.-пестл. до хлопець 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- хлопчатко — Хлопча, -чати с. Маленькій мальчикъ. см. хлоп'я. ум. хлопчатко. Росте те хлопчатко. Морд. Пл. 13. Словник української мови Грінченка