хлібодар
ХЛІБОДА́Р, а, ч., уроч.
1. Те саме, що хліборо́б.
Благословенна праця хлібодара, Його турботи, думи на землі (Нагн., На полі битви, 1974, 24);
Коли поринаєш у дивосвіт Стефаникової новели, впадає у вічі отой сливе постійний епітет — «залізні руки» його хлібодарів (Наука і культура.., 1971, 303);
Кожен говорив про різне, і, вслухаючись у мову літніх і молодих робітників, хлібодарів, службовців, можна було б дізнатись про те, чим зачитуються люди, що здобуло у них популярність (Рад. Укр., 31.XII 1973, 3).
2. рідко. Те саме, що хлібода́вець.
Кажуть би то, що то був небагатий шляхтич — з тієї «голопузої шляхти», котра в Польщі, за панування магнатів, кишіла по їх дворах, пила їх меди, вина, оковиту.., а підчас готова була за свого хлібодара витягати з піхов гострі шаблі —— і розливати братерську кров… (Мирний, II, 1954, 89).
Значення в інших словниках
- хлібодар — хлібода́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- хлібодар — 1. ХЛІБОРОБ, 2. хлібодавець, годувальник, годівник. Словник синонімів Караванського
- хлібодар — див. селянин Словник синонімів Вусика
- хлібодар — ХЛІБОДА́Р, а, ч., уроч. 1. Те саме, що хліборо́б. Благословенна праця хлібодара, Його турботи, думи на землі (М. Нагнибіда); Коли поринаєш у дивосвіт Стефаникової новели, впадає у вічі отой сливе постійний епітет – “залізні руки” його хлібодарів (з наук. Словник української мови у 20 томах
- хлібодар — -а, ч., уроч. 1》 Те саме, що хлібороб. 2》 рідко. Те саме, що хлібодавець. Великий тлумачний словник сучасної мови
- хлібодар — ГОДУВА́ЛЬНИК (той, хто утримує кого-небудь), ГОДІВНИ́К рідше, ХЛІБОДА́Р уроч., ХЛІБОДА́ВЕЦЬ розм. Його артистична кар'єра скінчилася тим, що він став лише звичайним годувальником і опікуном своєї хоровитої матері (О. Словник синонімів української мови
- хлібодар — Хлібодар, -ра м. Кормилецъ. (Шляхта) готова була за свого хлібодара (магната) витягати з піхов гострі шаблі. Мир. ХРВ. 91. Словник української мови Грінченка