хлібодар

ГОДУВА́ЛЬНИК (той, хто утримує кого-небудь), ГОДІВНИ́К рідше, ХЛІБОДА́Р уроч., ХЛІБОДА́ВЕЦЬ розм. Його артистична кар'єра скінчилася тим, що він став лише звичайним годувальником і опікуном своєї хоровитої матері (О. Кобилянська); Старший син Василь, материна поміч, годівник сім'ї (К. Гордієнко); Готова була (небагата шляхта) за свого хлібодара витягати з піхов гострі шаблі — і розливати братерську кров... (Панас Мирний); Вирішили (охоронці) навідати свого хлібодавця (П. Загребельний).

ХЛІБОРО́Б (селянин, який займається хліборобством), ЗЕМЛЕРО́Б, РІЛЬНИ́К, ХЛІБОДА́Р уроч., ГРЕЧКОСІ́Й заст., РАТА́Й заст., уроч., ОРА́Ч рідше. Родич мій був хазяїн заможний, хлібороб; шість пар волів у його велося, два плуги орали на хліб (Марко Вовчок); (За кіньми) не один рільник засапався ідучи (І. Муратов); Оповідав солдатам хлібодар Василь.. про довгу подорож хлібних злаків через набухання зерен, сходи, кущення.. аж до запашних паляниць (В. Большак); Мої предки, полтавські гречкосії, орали.. степ, сіяли пшеницю (М. Чабанівський); І на вільних полях, в свою землю ратай Кине зерна добірного жита (М. Старицький); О, предків-диваків поріддя, серцю миле, Рибалки, ратаї, каменярі, співці (М. Рильський); — За нами спокійно жили орачі, бо ми боронили і вдень і вночі плоху гречкосійську породу (Леся Українка).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хлібодар — хлібода́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. хлібодар — 1. ХЛІБОРОБ, 2. хлібодавець, годувальник, годівник. Словник синонімів Караванського
  3. хлібодар — див. селянин Словник синонімів Вусика
  4. хлібодар — ХЛІБОДА́Р, а, ч., уроч. 1. Те саме, що хліборо́б. Благословенна праця хлібодара, Його турботи, думи на землі (М. Нагнибіда); Коли поринаєш у дивосвіт Стефаникової новели, впадає у вічі отой сливе постійний епітет – “залізні руки” його хлібодарів (з наук. Словник української мови у 20 томах
  5. хлібодар — -а, ч., уроч. 1》 Те саме, що хлібороб. 2》 рідко. Те саме, що хлібодавець. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. хлібодар — ХЛІБОДА́Р, а, ч., уроч. 1. Те саме, що хліборо́б. Благословенна праця хлібодара, Його турботи, думи на землі (Нагн., На полі битви, 1974, 24); Коли поринаєш у дивосвіт Стефаникової новели... Словник української мови в 11 томах
  7. хлібодар — Хлібодар, -ра м. Кормилецъ. (Шляхта) готова була за свого хлібодара (магната) витягати з піхов гострі шаблі. Мир. ХРВ. 91. Словник української мови Грінченка