1. Словник української мови в 11 томах

хмаринка

ХМАРИ́НКА, и, ж. Зменш.-пестл. до хмари́на.

На полудневому небі так, як і було — ні хмаринки (Довж., І, 1958, 67);

Ми збирали з сином на землі каштани, Ми дивились довго, як хмаринка тане, Як хмаринка тане, як синіє синь, Як колише вітер струни павутинь (Рильський, І, 1956, 181);

Катя глянула вперед і вдалині побачила темну хмаринку диму (Собко, Нам спокій.., 4959, 8);

На його спокійному і чистому чолі не було й хмаринки стурбованості чи хвилювання (Чаб., Тече вода.., 1961, 174);

Легка хмаринка спогадів миттю перебігла обличчям Черняєвої (Донч., II, 1956, 71);

*У порівн. Бліде, як хмаринка, дівча немов вгадало його бажання (Коцюб., II, 1955, 203).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хмаринка — хмари́нка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. хмаринка — див. хмара Словник синонімів Вусика
  3. хмаринка — [хмаринка] -нкие, д. і м. -н'ц'і, р. мн. -нок Орфоепічний словник української мови
  4. хмаринка — ХМАРИ́НКА, и, ж. Зменш.-пестл. до хмари́на. На полудневому небі так, як і було – ні хмаринки (О. Довженко); Ми збирали з сином на землі каштани, Ми дивились довго, як хмаринка тане, Як хмаринка тане, як синіє синь, Як колише вітер струни павутинь (М. Словник української мови у 20 томах
  5. хмаринка — -и, ж. Зменш.-пестл. до хмарина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. хмаринка — Хмари́нка, -ри́нки, -нці; -ри́нки, -ри́нок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. хмаринка — Хмарина, -ни ж. Туча. Сизенькі хмарини.... по небу простягліїся. О. 1862. VIII. 17. Зацвів козак рожиною, дівка калиною, розійшлися вони чорною хмариною. Чуб. V. 283. ум. хмаринка, хмариночка. Сияло сонце в небесах, а ні хмариночки. Шевч. 100. Словник української мови Грінченка