1. Словник української мови в 11 томах

хмурнішати

ХМУРНІ́ШАТИ, аю, аєш, недок. Ставати хмурнішим.

Чого це хмурнішає літо, в гаю замовка соловей́.. (Сос., II, 1958, 309);

Чим глибше в степ, хмурнішають кри-ничани (Гончар, Таврія, 1952, 21);

Що далі заглиблювався він у читання, то більше хмурнішав його вид (Смолич, І, 1958, 59).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хмурнішати — хмурні́шати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. хмурнішати — ХМУРНІ́ШАТИ, аю, аєш, недок. Ставати щораз хмурнішим. Чого це хмурнішає літо, в гаю замовка соловей́. (В. Сосюра); Чим глибше в степ, хмурнішають криничани (О. Гончар); Що далі заглиблювався він у читання, то більше хмурнішав його вид (Ю. Смолич). Словник української мови у 20 томах
  3. хмурнішати — -аю, -аєш, недок. Ставати хмурнішим. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. хмурнішати — НАХМУ́РИТИСЯ (стати похмурим, незадоволеним, сердитим), ПОХМУ́РИТИСЯ, НАСУ́ПИТИСЯ, СПОХМУРНІ́ТИ, ПОХМУРНІ́ТИ, ПОСУ́ПИТИСЯ, СХМУРНІ́ТИ рідше, НАСУ́МРИТИСЯ (НАСУ́РМИТИСЯ) розм., ПОТЕМНІ́ТИ підсил., НАСУРМА́ЧИТИСЯ підсил. розм., НАХМА́РИТИСЯ підсил. поет. Словник синонімів української мови