1. Словник української мови в 11 томах

хмуро

ХМУ́РО. Присл. до хму́рий.

Густі широкі брови хмуро зійшлися на переніссі (Гончар, III, 1959, 269);

— Що ти за людина, Павле! — після паузи хмуро сказав Са-ранчук (Головко, II, 1957, 566);

// у знач. присудк. сл.

Любий папа!.. Погода не щодня кримська: то вітер, то хмуро, то холоднувато (Л. Укр., V, 1956, 236);

А тим часом сонце крадькома наниз — тиць, як у скриню, та й сховалось. Стало хмуро (Вас., II, 1959, 155).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хмуро — хму́ро прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. хмуро — I насуплено, понуро, похмурно, похмуро, хмарно, хмурно, хмурувато II див. хмарно Словник синонімів Вусика
  3. хмуро — ХМУ́РО. Присл. до хму́рий. Густі широкі брови хмуро зійшлися на переніссі (О. Гончар); – Що ти за людина, Павле! – після паузи хмуро сказав Саранчук (А. Головко); // у знач. пред. Любий папа!.. Словник української мови у 20 томах
  4. хмуро — Присл. до хмурий. || у знач. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови