1. Словник української мови в 11 томах

ховзький

ХОВЗЬКИ́Й, а́, е́, діал. Ковзкий.

Поважно похитуючися на хвилях, суне великий ковбок. То зануриться носом під воду, то знов випне чорну спину, мов якийсь подовгастий звір ховзький (Хотк., II, 1966, 324);

Петрюк охає і кидається підіймати її. Це не легко. Слабосила Маланка рветься з рук, як риба ховзька (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 188);

Побачив він, на яку ховзьку дорогу попався (Фр., VI, 1951, 99).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ховзький — ховзьки́й прикметник діал. Орфографічний словник української мови
  2. ховзький — ХОВЗЬКИ́Й, а́, е́, діал. Ковзкий, слизький. Поважно похитуючися на хвилях, суне великий ковбок. То зануриться носом під воду, то знов випне чорну спину, мов якийсь подовгастий звір ховзький (Г. Хоткевич); Петрюк охає і кидається підіймати її. Це не легко. Словник української мови у 20 томах
  3. ховзький — ховзьки́й ковзкий, слизький (ст): По церковних сходах сходить поволі якась пані в широкому сірому плащі, їй помагає зійти друга жіноча постать. Сходи стрімкі, ховзькі (Лисяк) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. ховзький — -а, -е, діал. Ковзкий. Ховзький на язик діал. — занадто балакучий, язикатий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. ховзький — СЛИЗЬКИ́Й (який майже не утворює тертя, який важко втримати; на якому важко втриматися), КОВЗКИ́Й, ХОВЗЬКИ́Й діал.; ПОРСКИ́Й (якого ледве можна утримати в руках); ОБСЛИ́ЗЛИЙ рідше (укритий слизом). На воді густо плавало слизьке жабуриння (П. Словник синонімів української мови
  6. ховзький — Ховзьки́й, -ка́, -ке́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)