ховзький

СЛИЗЬКИ́Й (який майже не утворює тертя, який важко втримати; на якому важко втриматися), КОВЗКИ́Й, ХОВЗЬКИ́Й діал.; ПОРСКИ́Й (якого ледве можна утримати в руках); ОБСЛИ́ЗЛИЙ рідше (укритий слизом). На воді густо плавало слизьке жабуриння (П. Козланюк); Слизька глина осувалась під ногами (О. Донченко); Поки збігала (Люба) з ковзкого горба, сотні догадок.. промайнули в її голові (В. Бабляк); Побачила нивки з обмоклими, обслизлими кукурудзами (Лесь Мартович).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ховзький — ховзьки́й прикметник діал. Орфографічний словник української мови
  2. ховзький — ХОВЗЬКИ́Й, а́, е́, діал. Ковзкий, слизький. Поважно похитуючися на хвилях, суне великий ковбок. То зануриться носом під воду, то знов випне чорну спину, мов якийсь подовгастий звір ховзький (Г. Хоткевич); Петрюк охає і кидається підіймати її. Це не легко. Словник української мови у 20 томах
  3. ховзький — ховзьки́й ковзкий, слизький (ст): По церковних сходах сходить поволі якась пані в широкому сірому плащі, їй помагає зійти друга жіноча постать. Сходи стрімкі, ховзькі (Лисяк) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. ховзький — -а, -е, діал. Ковзкий. Ховзький на язик діал. — занадто балакучий, язикатий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. ховзький — Ховзьки́й, -ка́, -ке́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. ховзький — ХОВЗЬКИ́Й, а́, е́, діал. Ковзкий. Поважно похитуючися на хвилях, суне великий ковбок. То зануриться носом під воду, то знов випне чорну спину, мов якийсь подовгастий звір ховзький (Хотк., II, 1966, 324); Петрюк охає і кидається підіймати її. Це не легко. Словник української мови в 11 томах