ховзатися

КО́ВЗАТИСЯ (їздити на ковзанах, підошвах тощо перев. для розваги), СКО́ВЗАТИСЯ, СКО́БЗАТИСЯ діал., ХО́ВЗАТИСЯ діал.; КАТА́ТИСЯ (їздити на ковзанах для розваги, для вправ і т. ін.). Зійшов (Грицько) на став, набрів на ковзанку й почав ковзатися (С. Васильченко); Бавилися дітлахи, сковзалися, і шурнув один з них у розводдя, бо була відлига (А. Хижняк); Мама возила її скобзаться на льоду на лижвах (І. Нечуй-Левицький); Щохвилі шпоталася Маруся то на каміння, то на коріння, ховзалася на мокрих горбиках (Г. Хоткевич); Ївга та Яринка йшли на Донець. Там на ковзанах катались хлопці і дівчата, і було дуже весело (О. Донченко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ховзатися — хо́взатися дієслово недоконаного виду ковзатися діал. Орфографічний словник української мови
  2. ховзатися — ХО́ВЗАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., діал. Ковзатися, кататися. Ховзаються ноги (І. Франко); Щохвилі шпоталася Маруся то на каміння, то на коріння, ховзалася на мокрих горбиках (Г. Хоткевич); Мотря йшла, бігла, летіла, коби скорше. Словник української мови у 20 томах
  3. ховзатися — хо́взатися ковзатися (ст): Рухи обмежувались виключно до простору в коридорі, по яких бігали і ховзалися на підошвах, розбиваючи стіни, а не раз і власні голови (Цьонка) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. ховзатися — -аюся, -аєшся, недок., діал. Ковзатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. ховзатися — Хо́взатися і ко́взатися, -заюся, -заєшся Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. ховзатися — ХО́ВЗАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., діал. Ковзатися. Ховзаються ноги (Фр., X, 1954, 379); Щохвилі шпоталася Маруся то на каміння, то на коріння, ховзалася на мокрих горбиках (Хотк., II, 1966, 140). Словник української мови в 11 томах
  7. ховзатися — Хо́взатися, -заюся, -єшся гл. = ковзатися. Вх. Зн. 65. Словник української мови Грінченка