ховзатися
хо́взатися ковзатися (ст): Рухи обмежувались виключно до простору в коридорі, по яких бігали і ховзалися на підошвах, розбиваючи стіни, а не раз і власні голови (Цьонка)
Джерело:
Лексикон львівський: поважно і на жарт
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ховзатися — хо́взатися дієслово недоконаного виду ковзатися діал. Орфографічний словник української мови
- ховзатися — ХО́ВЗАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., діал. Ковзатися, кататися. Ховзаються ноги (І. Франко); Щохвилі шпоталася Маруся то на каміння, то на коріння, ховзалася на мокрих горбиках (Г. Хоткевич); Мотря йшла, бігла, летіла, коби скорше. Словник української мови у 20 томах
- ховзатися — -аюся, -аєшся, недок., діал. Ковзатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ховзатися — КО́ВЗАТИСЯ (їздити на ковзанах, підошвах тощо перев. для розваги), СКО́ВЗАТИСЯ, СКО́БЗАТИСЯ діал., ХО́ВЗАТИСЯ діал.; КАТА́ТИСЯ (їздити на ковзанах для розваги, для вправ і т. ін.). Зійшов (Грицько) на став, набрів на ковзанку й почав ковзатися (С. Словник синонімів української мови
- ховзатися — Хо́взатися і ко́взатися, -заюся, -заєшся Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- ховзатися — ХО́ВЗАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., діал. Ковзатися. Ховзаються ноги (Фр., X, 1954, 379); Щохвилі шпоталася Маруся то на каміння, то на коріння, ховзалася на мокрих горбиках (Хотк., II, 1966, 140). Словник української мови в 11 томах
- ховзатися — Хо́взатися, -заюся, -єшся гл. = ковзатися. Вх. Зн. 65. Словник української мови Грінченка