хо-хо
ХО-ХО́¹, ХО-ХО-ХО́, виг. Звуконаслідування, що означає сміх.
Хо-хо! Той Оверко [собака] не може без штук. Стрибає, наче дурне теля, і скоса наводить червоне око (Коцюб., II, 1955, 228);
— Хо-хо! Значить, живемо, хлопці! Це ж із дому, мабуть, харчів і Яшкові передали (Головко, І, 1957, 144);
— А що йому [панові] лишилось робити: вночі — за скарбницю та й чкурнув аж за границю.— Хо-хо-хо, далеченько гайнув! (Стельмах, І, 1962, 608).
ХО-ХО́² див. хо.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- хо-хо — хо-хо́ вигук незмінювана словникова одиниця рідко Орфографічний словник української мови
- хо-хо — ХО-ХО́¹, ХО-ХО-ХО́, виг. Звуконаслідування, що передає сміх. Хо-хо! Той Оверко [собака] не може без штук. Стрибає, наче дурне теля, і скоса наводить червоне око (М. Коцюбинський); – Хо-хо! Значить, живемо, хлопці!... Словник української мови у 20 томах