1. Словник української мови в 11 томах

хрипун

ХРИПУ́Н, а́, ч., розм. Людина з хрипким голосом.

В останні роки з’явилося чимало сортів отих виконавців [пісень]: хрипуни, шептуни, шелестуни тощо (Літ. Укр., 17.XII 1968, 4).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хрипун — хрипу́н іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. хрипун — див. хрипкий Словник синонімів Вусика
  3. хрипун — ХРИПУ́Н, а́, ч., розм. Людина з хрипким голосом; // ірон. Про виконавця пісень хрипливим голосом. В останні роки з'явилося чимало сортів отих виконавців [пісень]: хрипуни, шептуни, шелестуни тощо (з газ.). Словник української мови у 20 томах
  4. хрипун — -а, ч., розм. Людина з хрипким голосом. Великий тлумачний словник сучасної мови