хрипун
хрипу́н
-а, ч., розм.
Людина з хрипким голосом.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- хрипун — хрипу́н іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
- хрипун — див. хрипкий Словник синонімів Вусика
- хрипун — ХРИПУ́Н, а́, ч., розм. Людина з хрипким голосом; // ірон. Про виконавця пісень хрипливим голосом. В останні роки з'явилося чимало сортів отих виконавців [пісень]: хрипуни, шептуни, шелестуни тощо (з газ.). Словник української мови у 20 томах
- хрипун — ХРИПУ́Н, а́, ч., розм. Людина з хрипким голосом. В останні роки з’явилося чимало сортів отих виконавців [пісень]: хрипуни, шептуни, шелестуни тощо (Літ. Укр., 17.XII 1968, 4). Словник української мови в 11 томах