хрипучий
ХРИПУ́ЧИЙ, а, е, розм. Те саме, що хрипки́й.
Дві гармонії, що були привезені разом з духовими інструментами, додавали до цієї дикої какофонії свої хрипучі, жалісні звуки (Мик., II, 1957, 475);
І не говорить [диявол], а якимось хрипучим голосом мекає (Вишня, І, 1956, 450).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- хрипучий — хрипу́чий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
- хрипучий — див. хрипкий Словник синонімів Вусика
- хрипучий — ХРИПУ́ЧИЙ, а, е, розм. Те саме, що хрипки́й. Тихі, в грудях задавлені ридання, хрипучий плач, голосіння чути було під тихимим пальмами (М. Словник української мови у 20 томах
- хрипучий — -а, -е, розм. Те саме, що хрипкий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- хрипучий — ХРИПКИ́Й (який звучить не чисто, хрипло, з хрипом), ХРИПЛИ́ВИЙ, ХРИ́ПЛИЙ, ХРИПУ́ЧИЙ розм.; ОХРИ́ПЛИЙ, ПРИХРИ́ПЛИЙ, ПОХРИ́ПЛИЙ, СХРИ́ПЛИЙ розм. Словник синонімів української мови