хрия
ХРИ́Я, ї, ж. У риториці — промова на задану тему, складена за певними правилами; прийоми складання такої промови.
— Як благочинний, я скажу промову великому князеві.. Треба добрати періоди довгенькі, закруглені, обточені або підвести під форму хриї, так… на взірець промови Кониського Катерині II (Н.-Лев., IV, 1956, 47);
За пишнії хриї, величнії оди Король сам співцям роздавав нагороди (Л. Укр., І, 1951, 171);
*Образно. Ваш милий образ — трафарет і хрия: Був характерніший цей меценат — Князь церкви, синодальний дипломат, Досвідчений і промітний вітія (Зеров, Вибр., 1966, 35).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- хрия — хри́я іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- хрия — ХРИ́Я, ї, ж. У риториці – промова на задану тему, складена за певними правилами; прийоми складання такої промови. – Як благочинний, я скажу промову великому князеві .. Треба добрати періоди довгенькі, закруглені, обточені або підвести під форму хриї, так. Словник української мови у 20 томах
- хрия — хри́я вул. бійка, буча, сварка (ст)|| = кампа ◊ нароби́ти хри́ї здійняти бучу, бійку (ст) ◊ фест хри́я велика, голосна буча, бійка (ст): Але тоді була фест хрия! Ти не знаєш, бо ти вже сидів. Поспитай Старого Монаха. Він тобі може сказати. Аж поліція приходила (Нижанківський) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- хрия — -ї, ж. У риториці – промова на задану тему, складена за певними правилами; прийоми складання такої промови. Великий тлумачний словник сучасної мови