хробачня

ХРОБАЧНЯ́, і́, ж., розм. Збірн. до хроба́к 1, 2.

Все навкруг гарне, все життєрадісне на поляні, одна біда грибам і печерицям — хробачня злюща (Козл., Мандрівники, 1946, 3);

Рівно полиця кладе скибу, за-місто жовтої стерні постає чорна масна рілля, десь і граки впали на борозну клювати хробачню (Ю. Янов., Мир, 1956, 104);

А ж раз вони [рибалки] пішли на інший лов, Не хробачню взяли, а гострі кулі… І не один із них земній акулі Живіт у поєдинку розпоров (Павл., Пальм. віть, 1962, 10).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хробачня — хробачня́ іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. хробачня — див. черв'як Словник синонімів Вусика
  3. хробачня — ХРОБАЧНЯ́, і́, ж., розм. Збірн. до хроба́к 1, 2. Все навкруг гарне, все життєрадісне на поляні, одна біда грибам і печерицям – хробачня злюща (П. Словник української мови у 20 томах
  4. хробачня — -і, ж., розм. Збірн. до хробак 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови