хронологія

ХРОНОЛО́ГІЯ, ї, ж.

1. заст. Запис історичних подій в їх часовій послідовності; літописання;

// Книга періодичних записів історичних подій.

2. Послідовність історичних подій за часом.

Говорячи про свою роботу над романом «Світанок над морем», Ю. Смолич відзначає: «Розкриваючи образ Котовського в перспективі його зростання, з погляду розкриття самої суті образу, автор дозволив собі також — і вважає себе в праві це зробити — дещо порушити хронологію подій, в яких розкривається образ Котовського» (Рад. літ-во, 3, 1957, 10);

// Часова послідовність пам’ятних подій (перев. в історії якого-небудь роду, сім’ї);

// Часова послідовність яких-небудь явищ, моментів, етапів і т. ін.

▲ Геологі́чна хроноло́гія — встановлення періодів виникнення різних шарів Землі.

3. Допоміжна історична дисципліна, що встановлює дати історичних подій і документів.

Існує спеціальна наукова дисципліна — історична хронологія, яка досліджує час виникнення тої чи тої події або документа (Наука.., 1, 1973, 42).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хронологія — хроноло́гія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. хронологія — Літописання; (подій) ХРОНІКА, послідовність. Словник синонімів Караванського
  3. хронологія — рос. хронология 1. Історична дисципліна, що встановлює точні дати подій, джерел. 2. Послідовність дій, подій у часі. 3. Таблиця з переліком подій у часовій послідовності. Eкономічна енциклопедія
  4. хронологія — ХРОНОЛО́ГІЯ, ї, ж. 1. заст. Запис історичних подій в їх часовій послідовності; літописання; // Книга періодичних записів історичних подій. 2. Послідовність історичних подій за часом. Говорячи про свою роботу над романом “Світанок над морем”... Словник української мови у 20 томах
  5. хронологія — -ї, ж. 1》 заст. Запис історичних подій у часовій послідовності; літописання. || Книга періодичних записів історичних подій. 2》 Послідовність історичних подій за часом. || Часова послідовність пам'ятних подій (перев. в історії якого-небудь роду, сім'ї). Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. хронологія — хроноло́гія (від хроно... і ...логія) 1. Допоміжна історична дисципліна, що встановлює точні дати подій, джерел тощо. Для цього Х. переводить на сучасне літочислення дати інших літочислень і календарів. 2. Послідовність історичних подій у часі. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. хронологія — 1. послідовність подій в часі; 2. визначення часу події, явища згідно з встановленим відліком часу. Універсальний словник-енциклопедія
  8. хронологія — Хроноло́гія, -гії, -гією Правописний словник Голоскевича (1929 р.)