хронометр

ХРОНО́МЕТР, а, ч.

1. Точний переносний годинник з балансиром, який застосовується в астрономії, геодезії, мореплавстві тощо.

В штурманській рубці нічого нового юнга не побачив, не знайшлося також там ні ліхтаря, ні свічки. В маленькій шухляді цокав хронометр, під пальцями шаруділи карти й листки лоцій та астрономічних таблиць (Трубл., Шхуна.., 1940, 193);

Основне місце в роботі Симонова займали регулярні астрономічні спостереження, а саме: точне визначення географічних координат і спостереження за ходом хронометрів (Видатні вітч. географи.., 1954, 65);

*Образно. Помовчавши, Русевич спитав: — І ніяких затримок? —Жодної! — гордо мовив Наринський.— Хронометр, а не дистиляція (Шовк., Інженери, 1956, 164).

2. заст. Кишеньковий годинник з надзвичайно точним ходом.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хронометр — хроно́метр іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. хронометр — ХРОНО́МЕТР, а, ч. 1. Точний переносний годинник з балансиром, який застосовується в астрономії, геодезії, мореплавстві для визначення довготи астрономічних пунктів. Словник української мови у 20 томах
  3. хронометр — -а, ч. 1》 Точний переносний годинник з балансиром, що застосовується в астрономії, геодезії, мореплавстві тощо. 2》 заст. Кишеньковий годинник із надзвичайно точним ходом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. хронометр — хроно́метр (від хроно... і ...метр) точний переносний годинник; використовують в астрономії, геодезії, гравіметрії та навігації. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. хронометр — Переносний годинник для точних вимірювань часу; застосовується в астрономії та навігації. Універсальний словник-енциклопедія
  6. хронометр — ГОДИ́ННИК (прилад для вимірювання часу протягом доби), ДЗИГА́Р заст., ДЗИГАРІ́ заст., ЧАСОМІ́Р заст., ХРОНО́МЕТР заст. Годинник невблаганно цокотів на стіні (Ю. Словник синонімів української мови
  7. хронометр — Хроно́метр, -тра; -но́метри, -трів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)