1. Словник української мови в 11 томах

хрумкнути

ХРУ́МКНУТИ, ну, неш, док., перех. і неперех., розм. Однокр. до хру́мкати.

Залпом він вихилив свою чарку, крекнув, укинув у рот шматочок солоного огірка, хрумкнув (Загреб., Спека, 1961, 211);

Нен-Сагор розправив м’язи, аж кістки хрумкнули (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 346);

Хтось вийшов надвір. По тому — до вуха Федора Прохоровича разів з два долинуло, як хрумкнув пісок на залізничному насипі під чиєюсь ногою (Трубл., І, 1955, 82);

Замок у сумці хрумкнув так, ніби в ній щось роздушилось (Хор., Місто.., 1962, 88).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хрумкнути — хру́мкнути дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. хрумкнути — ХРУ́МКНУТИ, ну, неш, док., що, розм. Однокр. до хру́мкати. Залпом він вихилив свою чарку, крекнув, укинув у рот шматочок солоного огірка, хрумкнув (П. Загребельний); Нен-Сагор розправив м'язи, аж кістки хрумкнули (Ю. Смолич); Хтось вийшов надвір. Словник української мови у 20 томах
  3. хрумкнути — -ну, -неш, док., перех. і неперех., розм. Однокр. до хрумкати. Великий тлумачний словник сучасної мови