1. Словник української мови у 20 томах

хрумкнути

ХРУ́МКНУТИ, ну, неш, док., що, розм.

Однокр. до хру́мкати.

Залпом він вихилив свою чарку, крекнув, укинув у рот шматочок солоного огірка, хрумкнув (П. Загребельний);

Нен-Сагор розправив м'язи, аж кістки хрумкнули (Ю. Смолич);

Хтось вийшов надвір. По тому – до вуха Федора Прохоровича разів з два долинуло, як хрумкнув пісок на залізничному насипі під чиєюсь ногою (М. Трублаїні);

Замок у сумці хрумкнув так, ніби в ній щось роздушилось (А. Хорунжий).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хрумкнути — хру́мкнути дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. хрумкнути — -ну, -неш, док., перех. і неперех., розм. Однокр. до хрумкати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. хрумкнути — ХРУ́МКНУТИ, ну, неш, док., перех. і неперех., розм. Однокр. до хру́мкати. Залпом він вихилив свою чарку, крекнув, укинув у рот шматочок солоного огірка, хрумкнув (Загреб., Спека, 1961, 211); Нен-Сагор розправив м’язи, аж кістки хрумкнули (Смолич, Прекр. Словник української мови в 11 томах