хряпати
ХРЯ́ПАТИ, аю, аєш, недок., розм.
1. перех. і неперех. З силою ударяти, бити по чому-небудь (перев. зі стуком).
Одна грудка поціляє Сьомку в груди, друга хряпає Юру в тім’я і збиває геть кашкет (Смолич, Дитинство, 1937, 77);
// Утворювати шум при ударах, поштовхах, вибухах і т. ін.; грюкати, ляскати.
З авто вистрибують люди, звично хряпають дверцятами машин (Кир., Вибр., 1960, 276);
На вулицях вітер.. задирав солом’яні стріхи, хряпав віконницями й вибивав шибки (Чорн., Визвол. земля, 1959, 75);
Син товкся в своїй кімнаті, навмисне хряпав там чимсь, стукав (Загреб., Спека, 1961, 291);
Раз у раз хряпають перекошені двері (Гончар, II, 1959, 425).
2. неперех. Падати з великим шумом.
Свиняча тушка важко хряпає на землю (Кол., На фронті.., 1959, 99).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- хряпати — хря́пати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- хряпати — див. бити; пиячити Словник синонімів Вусика
- хряпати — ХРЯ́ПАТИ, аю, аєш, недок., розм. 1. кого, що. З силою ударяти, бити по чому-небудь (перев. зі стуком). Одна грудка поціляє Сьомку в груди, друга хряпає Юру в тім'я і збиває геть кашкет (Ю. Смолич); // Утворювати шум при ударах, поштовхах, вибухах і т. ін. Словник української мови у 20 томах
- хряпати — -аю, -аєш, недок., розм. 1》 перех. і неперех. З силою ударяти, бити по чому-небудь (перев. зі стуком). || Утворювати шум під час ударів, поштовхів, вибухів і т. ін.; грюкати, ляскати. 2》 неперех. Падати з великим шумом. Великий тлумачний словник сучасної мови
- хряпати — БУ́ХНУТИСЯ розм. (важко, з силою, з розгону або з глухим звуком, шумом, гуркотом упасти), БУ́ХНУТИ розм., БА́ХНУТИСЯ розм., БЕ́ХНУТИ розм., БЕ́ХНУТИСЯ розм., ГРИ́МНУТИСЯ розм., ГРИ́МНУТИ розм., ГРЮ́КНУТИСЯ розм., ГРЯ́КНУТИСЯ розм., ГЕ́ПНУТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
- хряпати — Хряпати, -паю, -єш гл. = хрьопати. Гремить, хряпа, клекотить і виє на сто голосів. Стор. ІІ. 121. Словник української мови Грінченка