1. Словник української мови в 11 томах

хтивість

ХТИ́ВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. хти́вий.

У другій дії [«Наймички»] Цокуль ледве вгамовує себе: все переплуталося у його запаленій голові — хазяйські розрахунки і міркування. Нестримна хтивість виявляється у всій поведінці, рухах, голосі (Життя Саксаганського, 1957, 109);

Цивілізація в людини — у середньому мозкові. Там центри стримування. Під дією алкоголю, хтивості, підлабузництва, кар’єризму, просто страху мозок розгальмовується — і ти втрачаєш людську подобу (Загреб., День.., 1964, 366).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хтивість — хти́вість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. хтивість — ХТИ́ВІСТЬ, вості, ж. Підвищена статева чуттєвість, сласність, сексуалізм. У другій дії [“Наймички”] Цокуль ледве вгамовує себе: все переплуталося у його запаленій голові – хазяйські розрахунки і міркування. Словник української мови у 20 томах
  3. хтивість — -вості, ж. Властивість за знач. хтивий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. хтивість — ХТИ́ВІСТЬ (підвищена статева чуттєвість), СЛА́СНІСТЬ, СЕКСУАЛІ́ЗМ, СЛАСТОЛЮ́БСТВО рідше; ПО́ХІТЬ (грубий потяг). Хтивість і зажерливість пробивалися в баронові на кожному кроці (П. Загребельний); Руде волосся розкуйовдилось, очі стали вузькими, заблищала в них нестримна похіть (А. Шиян). Словник синонімів української мови
  5. хтивість — Хти́вість, -вости, -вості, -вістю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. хтивість — Хтивість, -вости ж. Жадность, алчность. Скілько опісля розлито на Вкраїні крови через Іванцеве лукавство да через неситу хтивость московських воєвод. К. ЧР. 370. Словник української мови Грінченка