хтиво
ХТИ́ВО. Присл. до хти́вий.
Денис помітив той погляд. Хтиво поблискуючі щілинки очей його звузились, він по-молодецькому ворухнув плечима (Тют., Вир, 1964, 238);
Їй не забути, як ламав Дитячий стан бандит у неї, Одежу хтиво розривав Тяжкою лапою своєю (Рильський, Поеми, 1957, 153);
Кирило не чув докорів. Красу природи і її спокій пив хтиво, як спраглий воду, без думки і без сумніву (Коцюб., II, 1955, 213).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- хтиво — хти́во прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- хтиво — ХТИ́ВО. Присл. до хти́вий. Денис помітив той погляд. Хтиво поблискуючі щілинки очей його звузились, він по-молодецькому ворухнув плечима (Григорій Тютюнник); Їй не забути, як ламав Дитячий стан бандит у неї, Одежу хтиво розривав Тяжкою лапою своєю (М. Словник української мови у 20 томах
- хтиво — Присл. до хтивий. Великий тлумачний словник сучасної мови