1. Словник української мови в 11 томах

хуговій

ХУГОВІ́Й, ю, ч. Те саме, що ху́га.

Той дикий степ був полем бою на гранях багатьох епох, і це не заважало перекопській рівнині пишно зацвітати щовесни і вигоряти на літо, мокнути восени і замерзати на зиму, тоді по ній ходили люті й прокляті хуговії (Ю. Янов., II, 1958, 180);

Вниз по Єнісею свистіли, як у трубу, вітри з Заполяр’я, гасали білі хуговії (Гончар, III, 1959, 180).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хуговій — хугові́й іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. хуговій — див. вітер; заметіль Словник синонімів Вусика
  3. хуговій — -ю, ч. Те саме, що хуга. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. хуговій — ЗАВІРЮ́ХА (сильний вітер із снігом), ХУРТОВИ́НА, МЕТЕ́ЛИЦЯ, ВІ́ХОЛА, ЗАМЕТІ́ЛЬ, ХУ́ГА, ЗАВІ́Я, СНІГОВІ́Й, СНІЖНИ́ЦЯ, ХУГОВІ́Й, ЮГА́, ХВИ́ЩА розм., ХУГАВИ́ЦЯ розм., ХУРДЕ́ЛИЦЯ розм., ХУРДЕ́ЛЯ розм., ХУРДИ́ГА розм., ХУРТЕ́ЧА розм., СНІГОВИ́ЦЯ розм. Словник синонімів української мови