худобка

ХУДО́БКА, и, ж.

1. Пестл. до худо́ба 1.

Він, сердешний чоловік, побивається; звісно — хазяйки нема, а худобка, а господа, а самому ніколи (Дн. Чайка, Тв., 1960, 31);

— Коні в нас будуть, баю, не турбуйся. І худобка буде (Донч., І, 1956, 154).

2. діал. Зменш.-пестл. до худо́ба 3.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. худобка — худо́бка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. худобка — див. худоба Словник синонімів Вусика
  3. худобка — ХУДО́БКА, и, ж. 1. Пестл. до худо́ба 1. Він, сердешний чоловік, побивається; звісно – хазяйки нема, а худобка, а господа, а самому ніколи (Дніпрова Чайка); – Коні в нас будуть, баю, не турбуйся. І худобка буде (О. Донченко). 2. діал. Зменш.-пестл. до худо́ба 3. Словник української мови у 20 томах
  4. худобка — -и, ж. 1》 Пестл. до худоба 1). 2》 діал. Зменш.-пестл. до худоба 3). Великий тлумачний словник сучасної мови