худобка
ХУДО́БКА, и, ж.
1. Пестл. до худо́ба 1.
Він, сердешний чоловік, побивається; звісно – хазяйки нема, а худобка, а господа, а самому ніколи (Дніпрова Чайка);
– Коні в нас будуть, баю, не турбуйся. І худобка буде (О. Донченко).
2. діал. Зменш.-пестл. до худо́ба 3.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- худобка — худо́бка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- худобка — див. худоба Словник синонімів Вусика
- худобка — -и, ж. 1》 Пестл. до худоба 1). 2》 діал. Зменш.-пестл. до худоба 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
- худобка — ХУДО́БКА, и, ж. 1. Пестл. до худо́ба 1. Він, сердешний чоловік, побивається; звісно — хазяйки нема, а худобка, а господа, а самому ніколи (Дн. Чайка, Тв., 1960, 31); — Коні в нас будуть, баю, не турбуйся. І худобка буде (Донч., І, 1956, 154). 2. діал. Зменш.-пестл. до худо́ба 3. Словник української мови в 11 томах