худобинка
ХУДО́БИНКА, и, ж.
1. Зменш.-пестл. до худо́бина 1, 2.
[3-й чоловік:] І худобинку треба шанувати, бо вона – німий язик... (М. Кропивницький);
Ото краму того надбає [баба], попродасть, гроші зіб'є, купить худобинку: коненята, бички, овечатка (Дніпрова Чайка).
2. діал. Зменш.-пестл. до худо́бина 4.
І що є у нас, хоч скотинка, хоч хлібець на току, худобинка у скриньці, так сьому так усе без порчі й бути? (Г. Квітка-Основ'яненко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- худобинка — худо́бинка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- худобинка — див. худоба Словник синонімів Вусика
- худобинка — -и, ж. 1》 Зменш.-пестл. до худобина 1), 2). 2》 діал. Зменш.-пестл. до худобина 4). Великий тлумачний словник сучасної мови
- худобинка — ХУДО́БИНКА, и, ж. 1. Зменш.-пестл. до худо́би́на 1, 2. [3-й чоловік:] І худобинку треба шанувати, бо вона — німий язик… (Кроп., II, 1958, 497); Ото краму того надбає [баба], попродасть, гроші зіб’є, купить худобинку: коненята, бички, овечатка (Дн. Словник української мови в 11 томах