1. Словник української мови в 11 томах

худібний

ХУДІ́БНИЙ, а, е, заст. Який має худобу; заможний.

Понадивсь на неї найпервіший парубок на все село. А в нас, то парубок до вдови, да ще й на діти, не вельми квапиться. Да ще й без худоби вдова, а сам він худібний (Барв., Опов.., 1902, 422).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. худібний — див. багатий Словник синонімів Вусика
  2. худібний — ХУДІ́БНИЙ, а, е, заст. Який має худобу; заможний. Понадивсь на неї найпервіший парубок на все село. А в нас, то парубок до вдови, да ще й на діти, не вельми квапиться. Да ще й без худоби вдова, а сам він худібний (Ганна Барвінок). Словник української мови у 20 томах
  3. худібний — -а, -е, заст. Який має худобу; заможний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. худібний — Худібний, -а, -е Состоятельный, зажиточный. Да ще й без худоби вдова, а сам він худібний. Г. Барв. 422. см. худобний. Словник української мови Грінченка