худібонька
ХУДІ́БОНЬКА, и, ж.
1. Пестл. до худі́бка¹.
Наїхали пани Та ще й орандарі Воли й вози забирать… Гей, беріть же ви Усю худібоньку: Не маю вам що казать! (Укр.. лір. пісні, 1958, 524).
2. діал. Пестл. до худі́бка 2.
— Бог покарав мене: я погорів; Уся худібонька пропала, Неначе язиком корова ізлизала… (Гл., Вибр., 1951, 33).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- худібонька — худі́бонька іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- худібонька — див. худоба Словник синонімів Вусика
- худібонька — ХУДІ́БОНЬКА, и, ж. 1. Пестл. до худі́бка 1. Наїхали пани Та ще й орандарі Воли й вози забирать... Гей, беріть же ви Усю худібоньку: Не маю вам що казать!... Словник української мови у 20 томах
- худібонька — -и, ж. 1》 Пестл. до худібка I. 2》 діал. Пестл. до худібка 2). Великий тлумачний словник сучасної мови