худібонька

ХУДІ́БОНЬКА, и, ж.

1. Пестл. до худі́бка¹.

Наїхали пани Та ще й орандарі Воли й вози забирать… Гей, беріть же ви Усю худібоньку: Не маю вам що казать! (Укр.. лір. пісні, 1958, 524).

2. діал. Пестл. до худі́бка 2.

— Бог покарав мене: я погорів; Уся худібонька пропала, Неначе язиком корова ізлизала… (Гл., Вибр., 1951, 33).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. худібонька — худі́бонька іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. худібонька — див. худоба Словник синонімів Вусика
  3. худібонька — ХУДІ́БОНЬКА, и, ж. 1. Пестл. до худі́бка 1. Наїхали пани Та ще й орандарі Воли й вози забирать... Гей, беріть же ви Усю худібоньку: Не маю вам що казать!... Словник української мови у 20 томах
  4. худібонька — -и, ж. 1》 Пестл. до худібка I. 2》 діал. Пестл. до худібка 2). Великий тлумачний словник сучасної мови