хурманка
ХУ́РМАНКА, и, ж., заст., розм.
1. Підвода.
Улицею нісся вершник. Чути було крик його: — До зброї, товариші! —Інші чулися крики, бряжчання зброї, що розбирали з хурманок (Головко, І, 1957, 72).
2. Візницький промисел.
Е, якось воно буде… Зимою можна хурманкою заробити якого карбованця… (Коцюб., І, 1955, 125);
— А Шіпош як? — Порожні ящики привіз додому. Майже все продав. Ось вам гроші, няню, за хурманку (Томч., Жменяки, 1964, 85).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- хурманка — ху́рманка іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
- хурманка — ХУ́РМАНКА, и, ж., заст., розм. 1. Підвода. Улицею нісся вершник. Чути було крик його: – До зброї, товариші! -Інші чулися крики, бряжчання зброї, що розбирали з хурманок (А. Головко). 2. Візницький промисел. Е, якось воно буде... Словник української мови у 20 томах
- хурманка — -и, ж., заст., розм. 1》 Підвода. 2》 Візницький промисел. Великий тлумачний словник сучасної мови
- хурманка — ВІЗ (з запряжкою коней, волів), ПІДВО́ДА, ХУ́РМАНКА заст., ФУ́РМАНКА заст., ФІ́РМА́НКА діал., ФІ́РА діал.; ХУ́РА (великий); ФУРГО́Н, ХАЛАБУ́ДА, ХУРГО́Н розм., БАЛАГУ́ЛА заст. Словник синонімів української мови
- хурманка — Фу́рма́нка і ху́рма́нка, -нки, -нці х[ф]у́рма́нка, -нки, -нці Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- хурманка — Хурманка, -ки ж. 1) Подвода. Чуб. V. 986. 2) Извозъ. Хурманкою заробляє. Словник української мови Грінченка