хурман
ХУ́РМАН, а, ч., заст., розм. Візник (у 1 знач.).
— Найняв хурмана, та не всі гроші заплатив: треба доплатити один карбованець (Н.-Лев., І, 1956, 104);
Хурман порався з фаетоном, а Савка крутивсь біля нього (Коцюб., II, 1955, 392);
[Цілюрик Шміт:] Мій хурман на передку зарюмав, як стара баба (Л. Укр., IV, 1954, 250);
Ванда висловила думку, що непогано було б поїхати до комісара Ясеві. Хай хурман запряже коні й везе Яся у Ширмівку негайно (Іщук, Вербівчани, 1961, 163).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- хурман — ху́рман іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
- хурман — ФУРМАН, див. ВІЗНИК, Словник синонімів Караванського
- хурман — див. візник Словник синонімів Вусика
- хурман — ХУ́РМАН, а, ч., заст., розм. Візник (у 1 знач.). – Найняв хурмана, та не всі гроші заплатив: треба доплатити один карбованець (І. Нечуй-Левицький); Хурман порався з фаетоном, а Савка крутивсь біля нього (М. Словник української мови у 20 томах
- хурман — -а, ч., заст., розм. Візник (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- хурман — ВІЗНИ́К (людина, яка править кіньми звичайно у найманій підводі, найманому екіпажі), КУ́ЧЕР, ПОГО́НИЧ, ЛОМОВИ́К (той, хто перевозить важкі вантажі); БИНДЮ́ЖНИК (БЕНДЮ́ЖНИК) розм. (той, хто перевозить вантажі на биндюгах); ХУ́РЩИК розм., ВІЗНИ́ЦЯ заст. Словник синонімів української мови
- хурман — Фу́рман і ху́рман, -на; -мани, -нів ху́рман і звич. фу́рман, -на; -ни, -нів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- хурман — Хурман, -на м. Кучеръ. Чуб. II. 362. Давай буду твого коня поганяти, буду в тебе за хурмана. Грин. II. 272. Словник української мови Грінченка