1. Словник синонімів української мови

хурман

ВІЗНИ́К (людина, яка править кіньми звичайно у найманій підводі, найманому екіпажі), КУ́ЧЕР, ПОГО́НИЧ, ЛОМОВИ́К (той, хто перевозить важкі вантажі); БИНДЮ́ЖНИК (БЕНДЮ́ЖНИК) розм. (той, хто перевозить вантажі на биндюгах); ХУ́РЩИК розм., ВІЗНИ́ЦЯ заст., ВІЗНИ́ЧИЙ заст., ФУ́РМАН заст., ХУ́РМАН заст., ЗБІРЖА́К заст., ЗБІ́РЖА заст., ЗБІРЖА́НИК заст., МАШТАЛІ́Р заст., БАЛАГУ́ЛА заст., ФІ́РМАН діал., ВІЗНИ́КА діал.; ДРОГА́ЛЬ діал. (той, хто перевозить вантажі на дрогах). — Чи повезете мене до села оце зараз? — спитав я візника. — А чом же?.. До вечора вже й на місці будете, — говорив погонич (І. Нечуй-Левицький); Кучери позлазили з козел, дехто підійшов до знайомих (Панас Мирний); Биндюжник з дровами прямує до центру міста (П. Панч); — Тпрр! — спинив несподівано візниця коней (Л. Яновська); Фурман гукнув на коней, тарантас виїхав з брами (Л. Дмитерко); Хурман порався з фаетоном (М. Коцюбинський); Наум зараз шатнувсь, найняв збіржаника (Г. Квітка-Основ'яненко); Туго натягує віжки машталір (М. Олійник); Заплатив балагулі й привіз доктора з міста (П. Козланюк); Правив візника плечастий, усатий (Марко Вовчок).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хурман — ху́рман іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
  2. хурман — ФУРМАН, див. ВІЗНИК, Словник синонімів Караванського
  3. хурман — див. візник Словник синонімів Вусика
  4. хурман — ХУ́РМАН, а, ч., заст., розм. Візник (у 1 знач.). – Найняв хурмана, та не всі гроші заплатив: треба доплатити один карбованець (І. Нечуй-Левицький); Хурман порався з фаетоном, а Савка крутивсь біля нього (М. Словник української мови у 20 томах
  5. хурман — -а, ч., заст., розм. Візник (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. хурман — Фу́рман і ху́рман, -на; -мани, -нів ху́рман і звич. фу́рман, -на; -ни, -нів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. хурман — ХУ́РМАН, а, ч., заст., розм. Візник (у 1 знач.). — Найняв хурмана, та не всі гроші заплатив: треба доплатити один карбованець (Н.-Лев., І, 1956, 104); Хурман порався з фаетоном, а Савка крутивсь біля нього (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  8. хурман — Хурман, -на м. Кучеръ. Чуб. II. 362. Давай буду твого коня поганяти, буду в тебе за хурмана. Грин. II. 272. Словник української мови Грінченка