1. Словник української мови в 11 томах

хурманувати

ХУРМАНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., заст., розм. Візникувати.

Чоловік був молодий і не убогий: він мав пару коней і хурманував у Щавниці, возячи гостей по гарних околицях (Н.-Лев., II, 1956, 408).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хурманувати — хурманува́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. хурманувати — ХУРМАНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., заст., розм. Візникувати. Чоловік був молодий і не убогий: він мав пару коней і хурманував у Щавниці, возячи гостей по гарних околицях (І. Нечуй-Левицький). Словник української мови у 20 томах
  3. хурманувати — -ую, -уєш, недок., заст., розм. Візникувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. хурманувати — ВІЗНИКУВА́ТИ (бути візником), ХУРМАНУВА́ТИ заст., ФУРМАНУВА́ТИ заст., ФІРМА́НИТИ діал. Басаргін — візник-професіонал, візникує з дитинства (В. Гжицький); Гриць.. і майстрував, і бондарював, і фурманував (С. Чорнобривець). Словник синонімів української мови
  5. хурманувати — Фурманува́ти і хурманува́ти, -ну́ю, -ну́єш х[ф]урманува́ти, -ну́ю, -ну́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. хурманувати — Хурманувати, -ную, -єш гл. Заниматься извозомъ. Іван хурманує. Канев. у. Словник української мови Грінченка