хуртеча
ХУРТЕ́ЧА, і, ж., розм. Те саме, що хуртови́на 1, 3.
Надворі мете хуртеча, Ліпе сніг в вікно (Щог., Поезії, 1958, 371);
Дівчина з тихою усмішкою прислухалась до голосіння хуртечі (Донч., VI, 1957, 375);
Крізь хуртечу зимових циклонів, крізь вирування снігів летіли й летіли ешелони (Гончар, Циклон, 1970, 26).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- хуртеча — див. заметіль Словник синонімів Вусика
- хуртеча — І, ж., розм. Те саме, що хуртовина. За вікном — хуртечі, І схиливши плечі, Слухаєш хорали Диких молитов. (Т.1, кн.2:6). Словник поетичної мови Василя Стуса
- хуртеча — ХУРТЕ́ЧА, і, ж., розм. Те саме, що хуртови́на 1, 3. Надворі мете хуртеча, Ліпе сніг в вікно (Я. Щоголів); Дівчина з тихою усмішкою прислухалась до голосіння хуртечі (О. Словник української мови у 20 томах
- хуртеча — -і, ж., розм. Те саме, що хуртовина 1), 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
- хуртеча — Хуртеча, -чі ж. = хурта = хуртовина 1. На дворі було хуртеча та метелиця мете. Щог. В. 135. На дворі мете хуртеча, ліпе сніг в вікно. Щог. Сл. 100. Словник української мови Грінченка