хуртеча

хурте́ча

І, ж., розм. Те саме, що хуртовина.

За вікном — хуртечі,

І схиливши плечі,

Слухаєш хорали

Диких молитов. (Т.1, кн.2:6).

Джерело: Словник поетичної мови Василя Стуса на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хуртеча — див. заметіль Словник синонімів Вусика
  2. хуртеча — ХУРТЕ́ЧА, і, ж., розм. Те саме, що хуртови́на 1, 3. Надворі мете хуртеча, Ліпе сніг в вікно (Я. Щоголів); Дівчина з тихою усмішкою прислухалась до голосіння хуртечі (О. Словник української мови у 20 томах
  3. хуртеча — -і, ж., розм. Те саме, що хуртовина 1), 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. хуртеча — ХУРТЕ́ЧА, і, ж., розм. Те саме, що хуртови́на 1, 3. Надворі мете хуртеча, Ліпе сніг в вікно (Щог., Поезії, 1958, 371); Дівчина з тихою усмішкою прислухалась до голосіння хуртечі (Донч. Словник української мови в 11 томах
  5. хуртеча — Хуртеча, -чі ж. = хурта = хуртовина 1. На дворі було хуртеча та метелиця мете. Щог. В. 135. На дворі мете хуртеча, ліпе сніг в вікно. Щог. Сл. 100. Словник української мови Грінченка