1. Словник поетичної мови Василя Стуса

хурдига

И, ж., розм., заст. 1. В'язниця. 2. Те саме, що хуртовина.

Бодай би чорт узяв хурдигу,

подів би, розтрощив би день. (Т.1, кн.2:53).

Джерело: Словник поетичної мови Василя Стуса на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хурдига — Хурди́га: — холодна, в'язниця [25] Словник з творів Івана Франка
  2. хурдига — хурди́га 1 іменник жіночого роду в'язниця рідко хурди́га 2 іменник жіночого роду хуртовина розм. Орфографічний словник української мови
  3. хурдига — див. в'язниця; заметіль Словник синонімів Вусика
  4. хурдига — ХУРДИ́ГА¹, и, ж., розм., заст. В'язниця. Гамалія по Скутарі – По пеклу гуляє, Сам хурдигу розбиває, Кайдани ламає. – Вилітайте, сірі птахи, На базар до паю! (Т. Шевченко); Це був старий польський революціонер .. Словник української мови у 20 томах
  5. хурдига — I -и, ж., розм., заст. В'язниця. II -и, ж., розм. Те саме, що хуртовина 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. хурдига — В'ЯЗНИ́ЦЯ (приміщення, де тримають в'язнів), ТЮРМА́, ТЮРЯ́ГА розм., зневажл., ТЕМНИ́ЦЯ заст., поет., ОСТРО́Г заст., Я́МА заст., КРИМІНА́Л заст., ПО́РУБ заст., КУ́НА заст., ЗАТВО́Р заст., ХУРДИ́ГА заст., розм., КОЗА́ заст. розм., КАЗЕ́НКА діал. Словник синонімів української мови
  7. хурдига — Хурди́га, -ги, -зі і хурди́ґа, -ґи, -зі Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. хурдига — ХУРДИ́ГА¹, и, ж., розм., заст. В’язниця. Гамалія по Скутарі — По пеклу гуляє, Сам хурдигу розбиває, Кайдани ламає.— Вилітайте, сірі птахи, На базар до паю! (Шевч., І, 1963, 199); Це був старий польський революціонер.. Словник української мови в 11 томах
  9. хурдига — Хурдига, -ги и хурди́ґа, -ґи ж. Тюрьма. О, погано в бісовій хурдизі сидіти. Канев. у. Гамалія по Скутарі по пеклу гуляє, сам хурдигу розбиває, кайдани ламає. Шевч. 59. Защо це нас, братця, позапірали в цю тісну хурдигу? Мир. ХРВ. 134. Словник української мови Грінченка