1. Словник української мови в 11 томах

хутірок

ХУТІРО́К, рідше ХУТОРО́К, рка́, ч. Зменш.-пестл. до ху́тір.

На полі огонь блищить: Між заметами стоїть Хутірок чималий (Бор., Тв., 1957, 64);

По той бік.. синіли невеличкі ліски, чорніли хуторки (Мирний, І, 1954, 256).

♦ Сиді́ти (сі́сти, жи́ти) хутірко́м (хуторко́м) — те саме, що Сиді́ти ху́тором ( див. ху́тір).

Виписавсь [панотець] із куреня, сів хуторком… і господарство, і ху-добчину [худібчину] завів (П. Куліш, Вибр., 1969, 96).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хутірок — хутіро́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. хутірок — див. хутір Словник синонімів Вусика
  3. хутірок — ХУТІРО́К, рідше ХУТОРО́К, рка́, ч. Зменш.-пестл. до ху́тір. На полі огонь блищить: Між заметами стоїть Хутірок чималий (Л. Боровиковський); По той бік .. синіли невеличкі ліски, чорніли хуторки (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах
  4. хутірок — рідше хуторок, -рка, ч. Зменш.-пестл. до хутір. Великий тлумачний словник сучасної мови