цаплений
ЦА́ПЛЕНИЙ, а, е, розм. Психічно хворий; божевільний, несамовитий, шалений.
*У порівн. Мотря, як оце побачила, то заголосила наче цаплена (Крим., Вибр., 1965, 383).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- цаплений — ца́плений прикметник розм. Орфографічний словник української мови
- цаплений — див. дурний Словник синонімів Вусика
- цаплений — ЦА́ПЛЕНИЙ, а, е, розм. Психічно хворий; божевільний, несамовитий, шалений. Цаплена ти голова (М. Маркевич); * У порівн. Мотря, як оце побачила, то заголосила наче цаплена (А. Кримський). Словник української мови у 20 томах
- цаплений — -а, -е, розм. Психічно хворий; божевільний, несамовитий, шалений. Великий тлумачний словник сучасної мови
- цаплений — БОЖЕВІ́ЛЬНИЙ у знач. ім. (осудливо про людину, думки, слова, вчинки якої оцінюються як ненормальні), БЕЗРОЗСУ́ДНИЙ, БЕЗУ́МНИЙ, БЕЗУ́МЕЦЬ, ШАЛЕ́НЕЦЬ розм., НЕНОРМА́ЛЬНИЙ розм., ПРИЧИ́ННИЙ розм., ПСИХІ́ЧНИЙ розм., ПСИХОПА́Т розм., ПСИХ розм. Словник синонімів української мови
- цаплений — Цапле́ний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- цаплений — Цаплений, -а, -е Сумасшедшій. Скаче з переляку, мов цаплене. Сим. № 213. Цаплений, відчепись. Черк. у. Цаплена ти голова! Маркев. 53. Словник української мови Грінченка