цапувати

ЦАПУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм. Ставати на задні ноги.

Ще дякувати коневі, що не розніс кісток [Давидових]: як не поганяв його Тягнирядно, а він що зірветься, та й стане, очі косить назад, хропе й цапує (Головко, II, 1957, 179).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цапувати — цапува́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. цапувати — ЦАПУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм. Ставати на задні ноги. Ще дякувати коневі, що не розніс кісток [Давидових]: як не поганяв його Тягнирядно, а він що зірветься, та й стане, очі косить назад, хропе й цапує (А. Словник української мови у 20 томах
  3. цапувати — -ую, -уєш, недок., розм. Ставати на задні ноги. Великий тлумачний словник сучасної мови