царик

ЦА́РИК, а, ч., зневажл. Зменш. до цар 1.

Не ховайте, не топчіте Святого закона [закону], Не зовіте преподобним Лютого Нерона. Не славтеся царевою Святою війною. Бо ви й самі не знаєте, Що царики коять (Шевч., І, 1963, 337);

Він хвалився, Що з тигром віч-на-віч у Лівії зустрівся, З тамтешнім цариком полюючи в лісах (Міцк., П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 240).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Царик — Ца́рик прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
  2. царик — див. цар Словник синонімів Вусика
  3. царик — ЦА́РИК, а, ч., зневажл. Зменш. до цар 1. Не ховайте, не топчіте Святого закона [закону], Не зовіте преподобним Лютого Нерона. Не славтеся царевою Святою війною. Бо ви й самі не знаєте, Що царики коять (Т. Словник української мови у 20 томах
  4. царик — -а, ч., зневажл. Зменш. до цар 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. царик — МОНА́РХ (самовладний голова держави), ВІНЦЕНО́СЕЦЬ заст., ПОРФІРОНО́СЕЦЬ заст., КЕ́САР заст., ЦЕ́ЗАР заст.; ЦІ́САР (ЦЕ́САР) заст. (перев. в Австро-Угорщині); ДЕРЖА́ВЕЦЬ заст. (володар, що має права такого голови держави); САМОДЕ́РЖЕЦЬ, АВТОКРА́Т книжн. Словник синонімів української мови
  6. царик — Царик, -ка м. 1) ум. отъ царь. 2) = мишачок 2. Вх. Уг. 252, 273. Словник української мови Грінченка