1. Словник української мови в 11 томах

царівна

ЦАРІ́ВНА, и, ж. Дочка царя (у 1 знач.).

Скоро тілько царівна прийшла купатися і роздяглася на березі та положила на піску блискучий золотий ланцюжок, Ворона прилетіла та й хап той ланцюжок у рот (Фр., IV, 1950, 75);

// розм. Про вродливу, гарно вбрану дівчину.

Йому здалося, що перед ним стала якась гайова царівна, така, про яку оповідають у казках (Гр., II, 1963, 331);

*У порівн. Вона підносить гордо голову і, мов царівна, ..несвідомо приказує йому очима бути тут при ній (Коб., III, 1956, 378);

— Купіть мені, бабусечко, по новій моді убрань хороших! — Про се не турбуйся, дитя моє. Буде в тебе всього. Ти в мене будеш царівна над панночками! (Вовчок, І, 1955, 105).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. царівна — царі́вна іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. царівна — див. царевич Словник синонімів Вусика
  3. царівна — ЦАРІ́ВНА, и, ж. Дочка царя (у 1 знач.). Скоро тілько царівна прийшла купатися і роздяглася на березі та положила на піску блискучий золотий ланцюжок, Ворона прилетіла та й хап той ланцюжок у рот (І. Франко); // розм. Про вродливу, гарно вбрану дівчину. Словник української мови у 20 томах
  4. царівна — -и, ж. Дочка царя (у 1 знач.). || розм. Про вродливу, гарно вбрану дівчину. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. царівна — Царі́вна, -ни; -рі́вни, -рі́вен Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. царівна — Царівна, -ни ж. Царевна. Була я у царя, за тебе царівну сватала. Рудч. Ск. II. 11. ум. царівночка. Возьми у мене дочку да царівночку. Грин. ІІІ. 583. Словник української мови Грінченка