цвітка
ЦВІ́ТКА, и, ж., діал. Квітка.
І рос небесних краплі впали На цвітку, що вже гнулась вниз (Фр., XI, 1952, 440);
Кожна цвітка має свій вигляд, красу, запах, душу… (У. Кравч., Вибр., 1958, 287);
Цвітка дрібная Молила неньку, Весну раненьку: — Нене рідная! Вволи ми [мою] волю, Дай мені долю, Щоб я зацвіла (Пісні та романси.., II, 1956, 57).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- цвітка — ЦВІ́ТКА, и, ж., діал. Квітка. І рос небесних краплі впали На цвітку, що вже гнулась вниз (І. Франко); Кожна цвітка має свій вигляд, красу, запах, душу... (Уляна Кравченко); Цвітка дрібная Молила неньку, Весну раненьку: – Нене рідная!... Словник української мови у 20 томах
- цвітка — -и, ж., діал. Квітка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- цвітка — Цвітка, -ки ж. = квітка 1. Урвав цвітку таку красну, так любо пахне. Гн. ІІ. 104. Словник української мови Грінченка