цвітка

ЦВІ́ТКА, и, ж., діал. Квітка.

І рос небесних краплі впали На цвітку, що вже гнулась вниз (Фр., XI, 1952, 440);

Кожна цвітка має свій вигляд, красу, запах, душу… (У. Кравч., Вибр., 1958, 287);

Цвітка дрібная Молила неньку, Весну раненьку: — Нене рідная! Вволи ми [мою] волю, Дай мені долю, Щоб я зацвіла (Пісні та романси.., II, 1956, 57).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цвітка — ЦВІ́ТКА, и, ж., діал. Квітка. І рос небесних краплі впали На цвітку, що вже гнулась вниз (І. Франко); Кожна цвітка має свій вигляд, красу, запах, душу... (Уляна Кравченко); Цвітка дрібная Молила неньку, Весну раненьку: – Нене рідная!... Словник української мови у 20 томах
  2. цвітка — -и, ж., діал. Квітка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. цвітка — Цвітка, -ки ж. = квітка 1. Урвав цвітку таку красну, так любо пахне. Гн. ІІ. 104. Словник української мови Грінченка