1. Словник української мови в 11 томах

цеберка

ЦЕБЕ́РКА, и, ж. Конічна перев. дерев’яна посудина з дужкою для носіння і зберігання води та іншої рідини; відро.

Двоє дівчаток пронесли удвох одну цеберку з водою в ворота до коней (Головко, Літа.., 1956, 4);

За стойкою буфету я раптом побачив дерев’яну цеберку з водою (Сміл., Сашко, 1957, 202);

Коло дровітні в нього стоїть цеберка з смолою, якою він насмолює свої діжки (Ів., Опов., 1949, 68);

Чути, як гелгочуть на подвір’ї гуси і біля колодязя дзенькають цеберки (Донч., І, 1956, 49).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цеберка — цебе́рка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. цеберка — див. ВІДРО. Словник синонімів Караванського
  3. цеберка — див. відро Словник синонімів Вусика
  4. цеберка — ЦЕБЕ́РКА, и, ж. Конічна перев. дерев'яна посудина з дужкою для носіння і зберігання води та іншої рідини; відро. Двоє дівчаток пронесли удвох одну цеберку з водою в ворота до коней (А. Словник української мови у 20 томах
  5. цеберка — це́берка: ◊ ли́ти як з цебе́рки сильно падати (про дощ)(ст): Надворі шаліла громовиця, дощ лив як із цеберки, а поза тим не знатоньки, де було його шукати, того нашого майстра коханого, в котрій корчмі і на якій периферії міста Львова (Керницький) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. цеберка — -и, ж. Конічна, перев. дерев'яна, посудина з дужкою для носіння і зберігання води та іншої рідини; відро. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. цеберка — ВІДРО́ (металева або дерев'яна посудина конічної чи циліндричної форми, з дужкою для носіння й зберігання води та іншої рідини), КОНО́ВКА (КОНІ́ВКА рідше), ШАПЛИ́К, ЦЕБЕ́РКА, ЦЕБЕ́РКО, ЦЕБРИ́ЦЯ фольк., КО́НВА (КІ́НВА) діал., КИ́БЕЛЬ діал., ПУ́ТНЯ діал. Словник синонімів української мови
  8. цеберка — Цеберка, -ки ж. Желѣзное ведро. Словник української мови Грінченка