цеберка

ВІДРО́ (металева або дерев'яна посудина конічної чи циліндричної форми, з дужкою для носіння й зберігання води та іншої рідини), КОНО́ВКА (КОНІ́ВКА рідше), ШАПЛИ́К, ЦЕБЕ́РКА, ЦЕБЕ́РКО, ЦЕБРИ́ЦЯ фольк., КО́НВА (КІ́НВА) діал., КИ́БЕЛЬ діал., ПУ́ТНЯ діал.; ЦЕ́БЕ́Р, ЦЕБРО́ (перев. дерев'яне, більшого розміру); БАДДЯ́ рідше (велике). Несе було на гору відра стара, убога жінка (Марко Вовчок); Він підійшов до коновки, набрав води і почав пити (П. Колесник); Чоловіки, правда, зосталися... бо зосталось ще трохи у шаплику горілки (Панас Мирний); Назустріч — баба з порожніми цеберками (П. Панч); Добуто й цеберко "оковитої" (Ю. Смолич); Іди, іди, дощику,.. цебром, відром, цебрицею над всякою пашницею (пісня); Ти верталася додому Від райдужного джерела І на коромислі тугому Дві кінви золоті несла (М. Рильський); Сам з порожнім киблем вертає до штольні (І. Франко); Піду я по воду, витягну путню з криниці (І. Муратов); Тут поставили цебер з водою (А. Хорунжий); До нього (ставка) було далеченько, і тому кожне цебро несли по двоє (О. Донченко); Тягне він (хлопець) здорову, важку баддю, повну води, а в очах аж позеленіє від великої натуги (М. Коцюбинський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цеберка — цебе́рка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. цеберка — див. ВІДРО. Словник синонімів Караванського
  3. цеберка — див. відро Словник синонімів Вусика
  4. цеберка — ЦЕБЕ́РКА, и, ж. Конічна перев. дерев'яна посудина з дужкою для носіння і зберігання води та іншої рідини; відро. Двоє дівчаток пронесли удвох одну цеберку з водою в ворота до коней (А. Словник української мови у 20 томах
  5. цеберка — це́берка: ◊ ли́ти як з цебе́рки сильно падати (про дощ)(ст): Надворі шаліла громовиця, дощ лив як із цеберки, а поза тим не знатоньки, де було його шукати, того нашого майстра коханого, в котрій корчмі і на якій периферії міста Львова (Керницький) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. цеберка — -и, ж. Конічна, перев. дерев'яна, посудина з дужкою для носіння і зберігання води та іншої рідини; відро. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. цеберка — ЦЕБЕ́РКА, и, ж. Конічна перев. дерев’яна посудина з дужкою для носіння і зберігання води та іншої рідини; відро. Двоє дівчаток пронесли удвох одну цеберку з водою в ворота до коней (Головко, Літа.. Словник української мови в 11 томах
  8. цеберка — Цеберка, -ки ж. Желѣзное ведро. Словник української мови Грінченка