цегельня

ЦЕГЕ́ЛЬНЯ, і, ж. Завод, який виробляє цеглу.

Ось стара цегельня в лісі,— сумна руїна, що дихає легендами (Вас., Вибр., 1950, 39);

Пануючи над цілим районом казарм та робітничих халуп, густим чорним димом валувала в небо цегельня (Гончар, Таврія, 1952, 145);

В колгоспі закінчується спорудження цегельні, яка стане базою для дальшого розвитку господарського і житлового будівництва (Колг. Укр., 11, 1957, 28).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цегельня — цеге́льня іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. цегельня — сов. цегельний завод; цегольня. Словник синонімів Караванського
  3. цегельня — [цеигел'н'а] л'н'і, ор. -л'неийу, р. мн. -леин' Орфоепічний словник української мови
  4. цегельня — ЦЕГЕ́ЛЬНЯ, і, ж. Завод, підприємство, що виробляє цеглу. Ось стара цегельня в лісі, – сумна руїна, що дихає легендами (С. Васильченко); Пануючи над цілим районом казарм та робітничих халуп, густим чорним димом валувала в небо цегельня (О. Словник української мови у 20 томах
  5. цегельня — -і, ж. Завод, який виробляє цеглу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. цегельня — Цеге́льня, -ні, -нею; -ге́льні, -ге́лень Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. цегельня — 1. Майстерня для вироблення цегли, яка в Україні прийшла на зміну плитниці. 2. Навіс для збереження цегли. Архітектура і монументальне мистецтво
  8. цегельня — Цегельня, -ні ж. Кирпичный заводъ. Пішов туди, на той дим — аж то цегельня. Рудч. Ск. II. 160. Словник української мови Грінченка