цезура

ЦЕЗУ́РА, и, ж.

1. Обов’язкова для певного віршованого розміру пауза всередині віршованого рядка.

Епічно-піднесеному, урочистому тонові розповіді цілком відповідає шестистопний ямб «Каменярів», так званий олександрійський вірш, з цезурою після третьої стопи (Рад. літ-во, 2, 1963, 95).

2. Межа між частинами музичного твору.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цезура — див. ПАВЗА. Словник синонімів Караванського
  2. цезура — (вірша) зупинка, див. павза Словник чужослів Павло Штепа
  3. цезура — (від лат. caesura — розріз) — 1. Синтаксична межа між будь-якими музичними побудовами, яка утворює смисловий поділ музичної форми. 2. Коротка, не зазначена в запису пауза між фразами або розділами музичного твору. За своїм значенням... Словник-довідник музичних термінів
  4. цезура — цезу́ра іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  5. цезура — ЦЕЗУ́РА, и, ж. 1. Обов'язкова для певного віршованого розміру пауза всередині віршованого рядка. Епічно-піднесеному, урочистому тонові розповіді цілком відповідає шестистопний ямб “Каменярів”, так званий олександрійський вірш... Словник української мови у 20 томах
  6. цезура — -и, ж., літ. 1》 Обов'язкова для повного віршованого розміру пауза всередині віршованого рядка. 2》 муз. Коротка, не визначена у нотописі пауза між фразами музичної побудови або розділами твору. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. цезура — цезу́ра (лат. caesura, від caedo – відрубую) 1. Обов’язкова для даного віршованого розміру пауза в середині віршованого рядка. 2. Межа між частинами музичного твору. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. цезура — Цезу́ра, -ри; -зу́ри, -зу́р Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. цезура — (лат.) Інтервал в орнаментальній композиції. Архітектура і монументальне мистецтво