1. Словник української мови в 11 томах

цеоліт

ЦЕОЛІ́Т, у, ч. Безбарвний або білий мінерал класу силікатів, який використовується для очищення води, фарбування тощо.

Цеоліт — дуже рідкісний мінерал. Древні греки назвали його «кип’ячим каменем», бо при сильному нагріванні він плавиться і кипить одночасно, оскільки містить багато води (Знання.., 6, 1973, 8).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цеоліт — цеолі́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. цеоліт — ЦЕОЛІ́Т, у, ч. Безбарвний або білий мінерал вулканічного походження, класу силікатів який використовується для очищення води, фарбування тощо. Цеоліт – дуже рідкісний мінерал. Словник української мови у 20 томах
  3. цеоліт — -у, ч. Безбарвний чи білий мінерал класу силікатів, що використовується для очищення води, фарбування тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови