1. Словник української мови в 11 томах

церемоніально

ЦЕРЕМОНІА́ЛЬНО. Присл. до церемоніа́льний 2.

Савченко загасив бензинку, тріумфально поставив на стіл яєчню і з вишуканими рухами, церемоніально запросив товаришів на обід (Коцюб., I, 1955, 200);

Дихав [Павло] часто, очі загорілися, але безкозиркою вже не вимахував, а держав її церемоніально на зігнутій руці, біля грудей (Кучер, Прощай.., 1957, 330).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. церемоніально — церемоніа́льно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. церемоніально — ЦЕРЕМОНІА́ЛЬНО. Присл. до церемоніа́льний. Савченко загасив бензинку, тріумфально поставив на стіл яєчню і з вишуканими рухами, церемоніально запросив товаришів на обід (М. Словник української мови у 20 томах
  3. церемоніально — Присл. до церемоніальний 2). Великий тлумачний словник сучасної мови